Першою мовою, якою заговорила магія, були символи. Люди позначали ними силу стихій, увіковічували таємні знання, що згодом передавали нащадкам.
Символи були усюди: нанесені на дверях, вирізьблені на амулетах, вплетені у прикраси й ритуальні інструменти. Їх різновид неймовірний, але сьогодні ми розкажемо про ті сакральні знаки, що точно зустрінуться на Вашому шляху, незалежно від того, початківець Ви чи досвідчений практик.
Пентаграма — один із найвідоміших символів, що зустрічається мало не у кожному напрямку езотерики. Плоский неопуклий багатокутник з п’ятьма вершинами та п’ятьма сторонами символізує силу і єдність стихій — Землі, Води, Вогню, Повітря й Духу (Ефіру). Здавна він використовувався як захист: його наносили на двері, ставні, пороги, стінки будинку, щоб уберегтися від негативу та злих сил.
Спіраль — часто зустрічається у різних формах, але, найчастіше, уособлює розвиток, цикл життя, внутрішні трансформації. Цей символ активує процес змін і допомагає знаходити нові шляхи до вирішення будь-яких ситуацій.
Око Гора (Уаджет) — символ давньоєгипетської культури, що уособлює здатність бачити істину навіть у темні часи.
Традиційний вигляд символу — це видовжене око з бровою. Від його внутрішнього куточку йдуть дві лінії: вертикальна пряма — символізує сокола (облік бога Гора); закручена на кінці пряма у спіраль, що спрямована вбік —сльоза.
Анкх — сакральний символ, що уособлює життя й безсмертя.
Унікальним за змістом є тлумачення форми знака. Верхня петля означає цикл життя душі у Всесвіті. Дугова арка — кінець Армагеддону та відкриття Богом зоряних воріт для повернення у Всесвіт душ, що пройшли духовне переродження на Землі через Сансару. Символ «Т» означає Бога як джерела двох рушійних сил: зліва (темрява), праворуч (світло). Вертикальна лінія — божественне управління та спостереження за усім на Землі. У центрі розташований символ «розширення Всесвіту», тобто власного духовного усвідомлення шляхом проходження душею земного буття у матеріальній формі.
Хамса, рука Фатіми, рука Мір'ям — цей символ має не лише велику кількість назв, а й потужну магічну силу. Існує чимало версій про походження символу. Однією із них є виникнення Хамси у фінікійців, як уособлення місячної богині-покровительки Карфагена — Таніт.
Найчастіше можна зустріти Хамсу синього або блакитного кольору, адже саме вони вважаються найсильнішими у захисті від зурочень. Також у центрі руки Фатіми розміщують зображення ока, риб або ж Зірки Давида, як підсилюючі елементи захисної функції.
Кожен символ є відбитком енергетичного коду і ключем, що здатен відкрити певну силу у просторі або у самій людині. Працюючи зі знаком, Ви налаштовуєтеся на його частоту та вібрацію. Пам’ятайте про це і усвідомлено обирайте символи для ритуалів, практик, медитацій та татуювань.
P.S. Залишайтеся із Артефактами Відуна — тут завжди більше, аніж можна пізнати самостійно!