У магічному просторі багато розмов про Колесо року та його особливе значення для усіх відьом, відунів, практиків та езотериків загалом.
Давайте поговоримо детальніше про його значення та визначимо, чим же воно унікальне та значиме для нас.
Колесо року — це символ восьми релігійних свят, які включають чотири сонячні свята (зимове сонцестояння, весняне рівнодення, літнє сонцестояння, осіннє рівнодення) та чотири свята за сезонністю.
Колесо року — це цикл, який ми проживаємо (народження, ріст, пік, спад і смерть).
Які ж свята (сабати) традиційно включають до нього?
Самайн (ніч з 31 жовтня на 1 листопада) — буквально означає «кінець літа», що встановлює межу між старим та новим роком. У цей час завіса між світом живих та мертвих стає майже невидимою. Ми дякуємо Природі, Роду та Простору за те, що отримали. Ніч Самайну вважається найважливішою у році, адже ритуали та практики у цю пору мають величезну силу та потенціал до реалізації.
Йоль (20-23 грудня) — це зимове сонцестояння, що символізує етап оновлення та відродження. За кельтськими віруваннями, у цей час народився новий Бог Сонця. На честь нього люди робили підношення, прикрашали вічнозелене дерево, яке і є символом життя, незалежно від пори року. Біля нього також прийнято було розпалювати багаття та класти спеціальне йольське поліно, частину якого зберігали до наступного року, щоб розпалити на наступне свято як символ зв’язку між поколіннями.
Імболк (1-2 лютого) — середина між Днем зимового сонцестояння та весняним рівноденням. Ми святкуємо його як день очищення та відродження. У цей час закладаються наміри на щасливе майбутнє, ми просимо Предків та Вищі Сили про родючість рідної землі. Прийнято виготовляти сонячні колеса, що є символом безперервності життя, удачі та щастя.
Остара (19-22 березня) — весняне рівнодення, перший день Справжньої весни. Бог стає юнаком і разом із Богинею закликають тварин до розмноження, а рослин до цвітіння. Це період вийти у великий світ, щоб перевірити свої сили; проявити усю внутрішню та зовнішню красу; обрати істинні мрії, бажання, цілі; момент сплетіння сексуальної енергії із енергією серця.
Белтейн (ніч з 30 квітня на 1 травня) — назва свята посилається на бога Бела, кельтського бога Сонця. У цей період уся природа та духи прокидаються, ми святкуємо прихід світла, танцюємо біля вогнища та обираємо королеву травня ( молоду дівчину, яку прикрашаємо стрічками та квітами). Королева травня — це символ Флори, богині весни, родючості та квітів. Щоб вберегтися від злих жартів фейрі, обов’язково під стелю будинку, у ніч Белтейну, кладуть гілку горобини.
Літа (20-22 червня) — літнє сонцестояння, після якого дні стають коротшими. Після пробудження духів ми маємо себе захистити від злих сил, тому обов’язковим є виконання ритуалів захисту, створення амулетів та оберегів. Однак, Літа не тільки про щось темне й магічне, але й про одруження та час виходити заміж (тому весільні обряди є частиною святкування Літи у народі).
Ламмас/Лугнасад (1-2 серпня) — свято першого хліба, врожаю та подяки Землі. Чудові дні, щоб відчути зв'язок із природою, вшанувати Богів і подякувати їм за щедрість врожаю. Перші плоди варто віддати Богам та Богиням, усі інші зібрати та зберегти до кінця циклу. Насолодіться останнім теплом та світлом літа під час Ламмасу.
Мабон (21-24 вересня) — осіннє рівнодення, під час якого ми підбиваємо підсумки та аналізуємо отримані плоди. Сонце починає віддалятися від Землі, день поступово скорочується, а Колесо Року починає свій рух у напрямку рівноваги, спокою та гармонії.
Колесо року завжди матиме свій унікальний рух, незалежно від часу та століття! Слідуючи за ним, ми вчимося бути в ритмі із землею та її вібраціями.
Залишайтеся із Артефактами Відуна — тут завжди більше, аніж можна пізнати самостійно!
